Головна Культура Закарпатські кіномани про Оскар
Закарпатські кіномани про Оскар
Закарпатські кіномани про Оскар

24 лютого в Лос-Анджелесі в театрі Кодак пройшла ювілейна, 85-а за рахунком, церемонія вручення премій Американської кіноакадемії Оскар – однієї з найпрестижніших нагород у світовому кінематографі.

Продюсерами найпопулярнішого у світі шоу стали Крейг Задан і Ніл Мерон, за участю яких було створено фільм-мюзикл Чикаго, що завоював в 2003 році шість золотих статуеток Оскар.

Габор Феєр: 

Критики називали цьогорічний "Оскар" найбільш непередбачуваним за минулі роки, і я змушений з ними погодитись. Давно я не чекав з таким нетерпінням головну подію в світі кіно, але це й не дивно, адже інтрига навколо майбутніх переможців була величезною.

Сет Макфарлейн відкрив гала-концерт з майже 15-и хвилинним номером, у якому було місце і співу і елементам stand-up comedy. Дивно, але факт, жарти Сета не всім сподобались, більшість глядачів навіть відверто нудьгували. Відштовхуючись від його попередніх робіт та трейлерів до дійства, я теж чекав від нього набагато більше гострих та соковитих жартів. Розпочав він ніби непогано, але до кінці вже трохи втомився.

На церемонії було роздано 24 нагороди, які в цьому році розділили майже порівну між конкуруючими фільмами. Кращою стрічкою року була визнана «Операція «Арго»» Бена Аффлека, представлена у семи номінаціях. Картина перемогла у трьох (кращий фільм, кращий монтаж і кращий адаптований сценарій).

З одного боку це прогнозована перемога, адже до Оскара «Арго» взяв такі призи як Critics Choice, Golden Globe, BAFTA, був кращим і у гільдії продюсерів. З іншого – відсутність Бена серед кращих режисерів залишало відкритим питання до останнього.

Найбільше нагород отримав фільм «Життя Пі» – всього 4 Оскара. Енг Лі несподівано для всіх став кращим режисером. Це вже друга премія тайванського майстра, який таким чином переміг одного з головних фаворитів, Стівена Спілберга.

До речі, найбільшим лузером вечора безперечно став «Лінкольн». Сподівання були максимальні, але треба дивитись правді в очі і визнати, що незважаючи на монументальний характер та історичну точність фільму, вийшов він відверто нудним. У підсумку лише 2 Оскара з 12.

Втретє за свою кар'єру найкращим актором був визнаний Деніел Дей-Льюіс за роль Авраама Лінкольна, таким чином ставши рекордсменом за кількістю золотих статуеток у цій категорії, він переписав історію.

Дженіфер Лоуренс стала призеркою у номінації «Краща жіноча роль» за свою роботу у фільмі «Мій хлопець – псих». Актриса настільки здивувалась, що навіть спіткнулась і впала на сходах.

Нагадаю, що першу золоту статуетку отримав Крістоф Вальц. Нагорода дісталася йому за роль вбивці-дантиста з фільму Тарантіно «Джанго звільнений». Вже вдруге Вальц був визнаний найкращим актором другого плану. Актор отримував золоту статуетку від кіноакадемії у цій самі номінації за роль у фільмі Квентіна Тарантіно три роки тому.

Краща жіноча роль другого плану абсолютно заслужено дісталася Енн Гетевей за роль у фільмі «Знедолені». Квентін Тарантіно теж не залишився без Оскара, він дістав золоту статуетку за найкращий оригінальний сценарій до фільму «Джанго звільнений».

Володарем Оскара за найкращий фільм іноземною мовою стала стрічка «Любов». У категорії «Найкраща пісня до фільму» перемогу здобула співачка Адель із піснею під назвою «Skyfall», таким чином бондівська композиція вперше стала кращою.

Цікаво, що після того, як «Операція Арго» стала кращою картиною, Джродж Клуні став другою людиною в історії, яка перемогла і як актор, і як продюсер. Першим таким був Майкл Дуглас, його в свій час визнали за «Уолл-стріт» та «Пролітаючи над гніздом зозулі».

За своєю тривалістю з 2009 року це був найдовший Оскар, йшов він майже 3,5 години. Очікування були дуже високі, але на жаль продюсери та ведучий тільки частково змогли задовольнити ці вимоги. Після величезної кількості виступів в кінці шоу вони показали непотрібний і ніякий номер.

Хто особисто мені найбільше сподобався? Відповідь напрошується сама по собі: ТЕД, який десь приблизно в середині дійства під час оголошення чергової номінації запитав Марка Уолберга про те, де буде відбуватись оргія після церемонії. На що той йому відповів: «Звісно, що у Джека Ніколсона».

Олексій Уманський:

Церемонія вручення Оскара для мене колись була святом. Я чекав день, коли побачу як Джек Ніколсон сидить біля Роберта Де Ніро у велетенському кінотеатрі «Кодак» і вони разом гучно плескають долонями, коли Аль Пачіно виходить на сцену відкривати для когось конверт.

Проте був в моєму житті 2006 рік, після якого моє захоплення зникло. По-перше, набридло, що більшість екранного часу про подію розповідають у дусі «хто в що вбраний», мало уваги приділяючи самому кіно як явищу. По-друге, це подія де навіть можна робити ставки, але ж кіно не спорт. І по-третє, Альфред Хічкок і Стенлі Кубрік так і не отримали заслужене золото, як режисери.

В 2006 році Мартін Скорсезе став кращим з «Відступниками»… Розійшлись небеса, полетів пульт на ковдру і купа негативних емоцій… Чому? Бо «Відступники» це не «Скажений бик», не «Таксист», не «Погані хлопці», не «Казино» і не «Остання спокуса Ісуса Христа».

Без сумніву кіно хороше, і витримане у стилі автора від початку до кінця. Прекрасна роль мастодонтів світового масштабу, але особисто у мене враження таке склалось, що Мартіна нагородили, бо вже треба нагородити. Для істинних кіноманів Оскар програє Каннам, Санденсу, Ротердаму, Венеції і Берліну. Але вже зовсім закидати м’якими томатами червону доріжку в Лос Анджелесі не варто, бо є й заслужені нагороди.
Мені важко писати про кожного лауреата, бо більшість робіт я ще не бачив, але з свого досвіду можу сказати, що такий актор як Дені Дей Люїс своє третє і між іншим рекордне золото не міг отримати дарма.

Донедавна він грав у кіно раз на 5 років, але коли ви бачите його на екрані на рівні підсвідомості промовляєте «Вірю»!!! Так було з стрічкою «Моя ліва нога», де актор зіграв талановитого інваліда, що малював, писав, грав футбол і просто жив лише з однією ногою. У фільмі «Нафта» він уособлення жадібності та американської мрії з сумним фіналом.

А «Лінкольн»? Я переконаний, незважаючи на те, що не бачив кіна, що краще 16 президента США не зіграв би ніхто, Стівен Спілберг про це добре знає.

Тарантіно отримав статуетку за сценарій «Джанго звільнений». Урра! Дійсно по чесноку, бо Квентін це перш за все режисер своїх сценаріїв. Навіть коли у молоді роки він працював у відеосалоні, то писати сценарій за сценарієм було його улюбленою справою, нікуди було поспішати. 
Як каже сам Тарантіно: «Все що треба для створення стрічки – це олівець і блокнот з відривними листками». Він вміє створювати цікаві деталі і добре знає драматургію різних жанрів кіно від «Зомбідробільства» до «Вестерну».

Перш ніж він знайшов гроші на власних «Скажених псів», він продав свій сценарій «Природжених вбивць» Оліверу Стоуну. «Джанго…» цікаво було б навіть не дивитись, а читати – принаймні в журналі «Есквайр» були надруковані декілька сторінок, з яких можна добре уявити, що на вас чекає в кіно.

Варто додати і цілком правдивий Оскар в руках у Крістофера Вальтца – мисливця за головами. Цей актор справжня знахідка для Голівуду, бо тамтешні злодії трохи втомились, а свіжа австрійська кров як раз на посту. Хоча якби я міг, то зробив би якийсь подарунок йому за роль у стрічці Романа Поланського «Різня». У рамках однієї кімнати Вальтц демонстрував усе своє акторське мистецтво – у таких умовах це непросто, бо все написано тільки на обличчі.

Міхаель Ханеке. Краща іноземна стрічка. Творчість цього режисера для мене зараз пріоритет номер один. Все через унікальний стиль австрійця. Його стрічки – це завжди драма, але вона містить у собі багато кодів – кожну роботу ви повинні розшифрувати самі, бо ніхто вам не допоможе – навіть відомі критики ламають голови.

Ханеке – холодний австрієць, який складає для вас пазл з великих шматків, здається все зрозуміло, але чому? Чому головна героїня «Піаністки» ріже собі статевий орган лезом? Чому два хлопця в білих рукавицях входять додому спокійного сімейства і всіх вбивають у стрічці «Funny games»? У «Любові» свої питання, над якими варто замислитись.

Що ж до решти робіт не беруся коментувати. Утім, Аффлек частіше мене дратує, ніж викликає захоплення, а Енг Лі суперкрутий, навіть якщо він знімає кіно про двох ковбоїв-гомосексуалістів – я обов’язково його дивлюсь.

Щодо «Знадолених», то після серіалу 2000 року де грає Малковіч і Депардьє не варто було робити черговий кавер. Проте це лише моя думка і ви можете з нею не погодитись.

Габор Феєр та Олексій Уманський, спеціально для Varosh.com.ua 

laquo;Джанго

27 лютого 2013, ср, 9:00     1 2542

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити