Вчора на Закарпатті побувала творча група стрічки на чолі з режисером та одним з головних героїв. Спершу в Мукачеві, тоді в Ужгороді.
Фільм Іван Сила закарпатці почали дивитися на великому екрані разом з усією країною 3 жовтня. Однак тільки в обласному центрі. Натомість Мукачево реабілітувалося завдяки розширеній презентації фільму та безкоштовному показі, насамперед, для дітей, школярів.
І ось у понеділок, 7 жовтня, коли зал кінотеатру "Перемога" завмер перед екраном, ми запросили режисера Віктора Андрієнка та важкоатлета-актора Василя Вірастюка на прогулянку центром Мукачева, аби розпитати дещо.
Розмову постійно перебивали містяни, які просили то автограф, то фото на пам’ять. Особливо жінки)
Про презентацію фільму на Закарпатті
Андрієнко:
– І знімати, і привезти для показу стрічку на Закарпаття – це наша ініціатива, творчої групи. Більше того, спершу планувався тільки Ужгород. Але я подзвонив Петру Івановичу Станку, і я дуже вдячний йому та кінотеатру "Перемога", що ми зробили презентацію і в Мукачеві. Також хотілося б подякувати усім, хто допомагав не тільки після виходу фільму, а й під час зйомок на Іршавщині. До речі, зараз у залі на сеансі сидять діти саме звідти. Їх привезли автобусами, і це чудово.
Вірастюк:
– Шкода, ви не бачили, як вони реагували на перші кадри фільму, де герой йде через міст… Всі відразу почали шушукатися, адже все це знайомі місця для них. І протягом фільму таких буде кілька моментів. І вкінці, коли вони вже будуть готовенькі, гаряченькі, то…
Андрієнко:
– …побачать пам’ятник Івану Силі в Білках, і тоді в них дах остаточно зірве!
Перед Закарпаттям ми вже встигли презентувати стрічку в Запоріжжі, Одесі, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську. Всюди реагують по-різному. Але дуже важливо, що на всіх без виключення сеансах є діти, школярі. Кожен з нас запрошує цілими класами, або навіть школами. Так має бути.
Вірастюк:
– Сьогодні окрім Мукачева, ще буде Ужгород. А потім ми їдемо до Львова, Тернополя, Дніпропетровська, Харкова, Луганська, Донецька, Херсона, Миколаєва, Сімферополя, Севастополя, Євпаторії.
Про Івана Фірцака та Дмитра Халаджі
Андрієнко:
– Діма продовжує працювати у цирку. Точно так, як Іван Фірцак відмовився свого часу від контракту, так і він, аби знятися у цьому фільмі. Річ у тім, що з 12 років Іван Фірцак для Дмитра є кумиром. Я дізнався про усе це випадково. Спершу про неймовірну схожість облич у молодості. Коли я показав родичам Дмитра фотографію молодого Івана Сили, то вони були дуже здивовані, наскільки вони схожі, сказали: "Як Діма на свадьбі".
Хоча, знаєте, кіно розпочалося якраз не з Дмитра, а з Василя Вірастюка. Я планував, що він зіграє головну роль, адже саме він презентував свого часу книжку Саші Гавроша, позував та відкривав пам’ятник Івану Силі в Білках.
Але коли з’явився Діма, то я зрозумів, що він схожий Кротона в нуль. Потім я зателефонував йому в Чикаго. Виявилося, що Іван Сила для Дмитра – ікона. Тоді перепитав у нього, чи знає він про книжку Гавроша. Він сказав, що вона в нього у сумці лежить. Про схожість облич я вже згадував. Так ми вирішили, що Івана Силу зіграє саме Дмитро, а Василь буде Велетом.
Вірастюк:
– Так, дійсно, була така ідея, що я буду головним героєм, але коли Віктор побачив фотографію Дмитра і зрозумів, що вони в молодості схожі не тільки ззовні, а й за родом занять, було прийнято рішення, що Халаджі зіграє головного героя.
Мені не було образливо. Вітя мені подзвонив. Йому, звичайно, було незручно. Але він мені запропонував інакшу роль. Наче все нормально вийшло. Вже хай люди говорять.
Про час створення фільму
Андрієнко:
– Знімали 3 місяці. Це дуже швидко. А повністю весь термін, від першої сторінки сценарію до титрів, – десь півтори роки. Це також дуже швидко.
Сценарій писав 2 місяці, але довго здавали в державі. Було 3 пітчинга. У кожному по 15-20 членів комісії, яких постійно змінювали. Це виправдано, адже треба було не помилитися, кому дати такі державні гроші, за що і для чого. При чому, всі розуміли, що ці гроші ніхто не поверне, прокатом їх не відіб’єш.
Про відгуки після прем’єри
Андрієнко:
– Цитую: "Хоч режисер, фу москаль, але фільм добрий, підіть". Це у мене на Facebook. Чому це я москаль, це вже інше питання. Але ось що я відповім: чи не дивує нікого те, що росіяни Володимир Філіпов та Ігор Письменний, грек Халаджі та українці Вірастюк з Андрієнком спілкувалися на знімальному майданчику виключно російською мовою, щоб всі один одного зрозуміли. А в кадрі навіть російський актор Письменник говорить державною українською мовою.
Вірастюк:
– Мені сподобалося, що відповів хлопчик після першого показу фільму в Запоріжжі. Він сказав: правда завжди переможе. Це головна ідея, головне повідомлення, яке закладалося у цій стрічці. Дуже важливо донести його до дітей, що треба завжди бути на боці правди. І хлопчик це підтвердив.
Наш герой – це хлопець з села, "селюк", і він наважився поїхати до великого міста і зміг досягнути успіху своєю працею. "Якщо Іван Сила зміг, то чому я не можу?!", – це в дітей має бути в голові.
Дмитро Тужанський, Varosh
Фото: Ігор Резнік
