Головна Культура Гуцульська бриндзя’17: як це було
Гуцульська бриндзя’17: як це було
Гуцульська бриндзя’17: як це було

Якщо ви ніколи в житті не бували на етнофестивалях, то наступного року вам точно до Рахова, де традиційно на початку осені гучно святкують фестиваль "Гуцульська Бриндзя".

Історія свята

Кожного року у квітні вівчарі з худобою виходять високо в гори й залишаються там аж до вересня. Все літо вони працюють: доглядають худобу, виготовляють гуцульські сири з овечого молока – бриндзю, вурду, будз. Саме на честь повернення вівчарів додому й гуляють "День Бриндзі".

Туристи зі всієї країни долають сотні кілометрів, аби потрапити до серця Гуцульщини та спробувати біле золото Карпат – бриндзю.

За довгі роки дрес-кодом свята стали вишиванки й сотні людей у цей день одягають свої сорочки, що додає святу атмосфери.

Початок…

Поки формується парад колон, щоб гості не сумували, влаштували "Корбач-шоу" та виступи на конях гуцульської породи. Корбач – це батіг, який використовують вівчарі під час випасання худоби. Його звук поширюється на полонинах на відстань до 1,5 км. Інструмент складається з дерев’яної ручки, до якої прикріплений власне, "корбач" – батіг, сплетений із шкіряних ремінців, довжиною 2 метри і більше. Корбач, це не тільки батіг, а звуковий інструмент, талісман вівчарів. 

Святкові колони

Після цього центром міста до амфітеатру "Буркут" прямують святкові колони, де кожне село Рахівщини представляє свої традиції та побут, а це вишиваний одяг, традиційні страви й, звичайно, гуцульські пісні та інструменти.

Також дорогою до гори Буркут тягнеться ярмарок, де можна купити різні гуцульські сувеніри та спробувати до десятка овечих сирів.

Продовжується святкування на території амфітеатру, де кожне село Рахівщини має своє невелике представництво, в якому вітає гостей. Тут можна спробувати їжу, яку традиційно готують в цьому селі, різні вироби з овечого сиру, поспівати, потанцювати й спробувати "медовуху" чи "яфинівку".

Відкриття

Відкриття фесту – це запалення величезної полонинської ватри. Після цього розпочались набутки і концерт. Цього року на "Гуцульську Бриндзю" приїхали Руслана, гурт "Без Обмежень" та багато інших драйвових артистів.

Про бриндзю

Сир, бринза, вурда, будз – це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, структурою і технологією приготування. Спершу молоко скисає, його проварюють, утворюються згустки сиру, їх виймають, зліплюючи в кулі завбільшки з баранячу голову, вивішують, щоб процідилися і спресувалися. Сир дрібненько перетирають з сіллю, і зберігають у дерев’яних кадках уже бриндзу, тому справжня гуцульська бриндзя розсипчаста, а не пружна й волога.

Якщо сир прокоптять – це будз. Будз зберігають в колибах на полицях прикривши мішковиною, а шкоринка у нього як у хліба – товста і коричнева. Після того, як з кислого молока вийняли сир, все що залишилося – м`яка сирна маса – це вурда, її теж формують у кульки, але вони вже не такі пружні як сир і легко розвалюються, якщо доторкнутися ложкою. На смак вурда ніжна і просто розчиняється, якщо притиснути язиком до піднебіння.

Олександра Будлянська

8 вересня, пт, 21:16     0 903

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити