Головна Культура Файта: зустрічі ужгородців у Києві
Файта: зустрічі ужгородців у Києві
Файта: зустрічі ужгородців у Києві

Закарпатська "діаспора" у Києві живе чи не найдружніше серед усіх. Ужгородці навіть започаткували у столиці промогрупу, яка спеціалізовано займається організацією зустрічей закарпатської молоді. Заснували її Макс Бондаренко та Олексій Уманський. Далі – детально про них та їхню ідею.


                     Олексій Уманський                                                          Макс Бондаренко  

Макс Бондаренко – живе у Києві 2 роки. Працює менеджером з маркетингу в американській IT-компанії. Займається фотографією.

Олексій Уманський (Ямайський) – радіоведучий, журналіст. Живе в Ужгороді. Відомий у місті кіноман та меломан. Організовує вінілові вечірки "Круглий звук" та вечори кіно "Кінокль". Також є засновником "Кінозалу імені Стенлі Кубріка".


Олексій: Промогрупа "Файта" заснувалася стихійно. Вона з’явилась через одвічне бажання робити якісь вечірки. У мене був невеличкий досвід у цьому в Ужгороді, а у Максима – в Англії, де той навчався.

Макс: Коли я жив в Ужгороді, то звісно, чув про Уманського, але офіційно ми знайомі не були. Познайомилися ми у Києві. Гуляючи парком Шевченка, я побачив знайоме обличчя і вирішив підійти. Ми сіли в якійсь кафешці, замовили пива. І тут почали підходити мої і його друзі. Через якийсь час нас було вже чоловік 15 – і всі ужгородці. Була дуже гарна атмосфера: всі один одного знають, спілкуються, сміються. Так у мене з’явилася ідея зробити зустріч ужгородців у Києві. Олексій підтримав.

Олексій: Як відомо наші земляки – люди щирі і дружні, тому ми повинні триматися разом. Так організувалася перша зустріч "Файти" біля пам’ятника Шандору Петефі, а потім ми почали шукати відголоски Закарпаття в Києві. До прикладу маленька кав’ярня "Меделін" біля площі Перемоги, або ж магазин "Ужгород", де відбулось препаті до вечірки "Пушлисьме".

Макс: Перший раз ми зустрілися усі разом майже 2 роки тому. Ми пили закарпатський коньяк у парку. Прийшло багато знайомих людей, про яких я навіть і не знав, що вони живуть у Києві. Загалом було більше 40 людей.

Олексій: Поступово ми зрозуміли, що окрім просто зустрічі і спілкування людям потрібна ще й музика. Так нас повернуло в бік пабів і клубів. З Ужгорода переїхало чимало людей, які вдома асоціювалися виключно з танцями, взяти хоча б тих же Redco і Balu.

Макс: Наші зустрічі складаються з двох частин. Перша – препаті – обов’язково має бути пов’язана з Закарпаттям. Друга – вечірка.

До речі, коли ми зустрічалися перший раз, то назви "Файта" ще не було. Потім ми зрозуміли, що потрібно описати нашу групу одним закарпатським словом. Знаю, що зараз ця назва вже популярна на Закарпатті, але тоді – 2 роки тому – це було щось дуже свіже і нове.

Взагалі, мені дуже приємно, що багато людей знають про наші зустрічі. Поки навіть не було поганих відгуків про вечірки. На останній нашій зустрічі UTC i Chicarrones Shator грали разом – це був перший подібний прецедент. Тоді з Ужгорода приїхала ціла делегація з 25 чоловік. Усі вони жили у мене та у Олексія вдома.

Олексій: Концепція кожного заходу вигадується не за один день. І це спільна справа. Важливо, щоб подія зацікавила, а тому треба думати над деталями, як це було з сакурою, яку привезли з Мукачева, щоб посадити на Контрактовій площі, або те ж саме вино, яке має бути цікаве закарпатцю в будь-якому куточку світу.

Макс: Як на мене, то найкрутіше у наших зустрічах те, що людей об’єднує не музика, не хобі чи якісь спільні інтереси, а любов до рідного краю та міста. Звісно, ми не ходимо у вишиванках, але атмосфера абсолютно закарпатська.

Олексій: Мабуть найкращим заходом з усіх, а подібних було 4, стала подія з трамваєм і вином. То була зима, багато снігу, холодно… і ми замовили трамвай. Привезли з дому 20 літрів домашнього вина. Транспортний засіб на ходу з вином нагадував справжній фестиваль, де перетнулися знайомі і незнайомі обличчя. Всі куштували напій, хміліли і веселіли. Потім була дискотека в пабі "Бочка", ми погуділи максимально потужно! Тоді власне і зрозуміли, що "Файта" має потенціал для розвитку. Але з моїм переїздом до Ужгорода все затихло, тому що робити щось на відстані досить важко, але треба пробувати.

Макс: Цього разу ми б хотіли повторити те, що було у "Бочці", адже судячи з відгуків, це була найкраща вечірка. Тоді було більше 120 чоловік. Тому спробуємо відтворити. Ми розробимо абсолютно закарпатське меню, буде вино та хороша музика.

Олексій: Цього разу вино буде з Ключарок, Середнього, Клячанова і … ще тривають пошуки. (сміється)

Макс: Фішка цієї вечірки ще й тому, що цей день співпадає з днем народження Толіка Нейтріно. І в Ужгороді буде вечірка UTC. Ми плануємо зробити такий собі телеміст з Ужгородом, включитися через скайп і привітати його. Якщо вдасться транслюватимемо тут їхню вечірку, а там – нашу. Ми дуже хочемо це зробити.

Олексій: Цілий рік подій від "Файти", великого масштабу не було, тому важко сказати, що змінилось і як воно буде зараз. Цього не знає ніхто. Але у мене завжди така думка, що якщо окрім мене подію прийшли відвідати бодай дві людини, значить можна гуляти, а в нашому випадку можна передбачити масовість, бо подібну справу мало хто робить. Власне самі кияни теж збираються на "Everybody лопатки" – це я точно знаю.

Росана Бісьмак, Varosh

Фото: Макс Бондаренко

27 травня 2014, вт, 16:18     0 3705

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити