Головна Культура Чорний квадрат: "Головне – донести глядачеві зміст, а не текст"
Чорний квадрат: "Головне – донести глядачеві зміст, а не текст"
Чорний квадрат: "Головне – донести глядачеві зміст, а не текст"

Творче об’єднання "Чорний квадрат" існує в Києві з 1991 року. Це єдина в Україні студія імпровізації. Кожна їхня вистава – не схожа на попередню.

Актори вже кілька разів приїздили до Ужгорода і планують чергову виставу на 28 вересня


– В Ужгороді ви вже не вперше. Які у вас враження від міста?

– Найкращі! Ми дуже любимо Ужгород.

– Як вам місцевий глядач?

– В Ужгороді дуже хороші глядачі. Тут нас завжди приймають тепло та щиро. Коли ми до вас їдемо і думаємо над тим, які слова з цієї місцевості вплести у виставу, то точно знаємо, що таких як тут, ніде не було.

– Я був практично на усіх ваших виставах в Ужгороді і в мене складається враження, що вони йдуть на зрозтання. Тобто, кожна вистава ще цікавіша за попередню і в ній ще більше імпровізації. Як вам це вдається?

– Вся справа у тренуваннях. У Києві ми постійно проходимо заняття з імпровізації і безперервно тренуємося. У нас є вистави, які побудовані власне лише на імпровізації – на них глядачі теж завжди ходять із задоволенням. Такі вистави дуже тренують мозок.

За стільки років у цій справі вже навіть у житті важко без імпровізації та гумору. Бо на сцені звикаєш до гостих моментів і їх потім часом бракує у реальному світі.

– Ваша студія в Києві доволі успішна. Чи не було думок відкити подібні в інших містах країни?

– Ми б залюбки, але хто на місцях буде ними займатися? Що ж до Києва, то усі наші актори викладають у студії. До неї може потрапити будь-хто, кому цікавий цей жанр. Набір проходить двічі на рік.

У нас, до речі, навчаються і люди з інших міст, яким інколи потрібно долати понад 200 км, аби потрапити на заняття.

– Чи багато зараз акторів працює у вашому театрі?

– Акторів насправді багато, але постійно діючих близько 25 чоловік. Навіть з навчання не завжди хтось залишається. Буває, що з набору в 50 чоловік залишаємо лише одну людину, а інколи – нікого.

За 25 років існування театру акторів було дуже багато. Кожен приходить до нас за чимось своїм: хтось – справді хоче працювати в театрі, хтось – підтягнути ораторське мистецтво, хтось – розкрити себе. Навіть дивлячись сьогодні телебачення, можна побачити чимало наших колишніх студентів. Чесно зізнаюся, і в політиці вони теж є.

– Оскільки у ваших виставах 50% сценарій і 50% імповізація, то в кожному місті одна й та сама вистава абсолютно різна?

– Є таке поняття як структурна імпровізація. Тобто є певна структура, від якої ми не відхиляємося, все решта – імпровізація. В кожному місті народжуються нові жарти, а отже і нова вистава.

– Ви багато гастролюєте. Коли знаходите час на репетиції?

– Самі не знаємо, адже у нас і в Києві є вистави. Більше того, у акторів, окрім театру, є ще й основна робота. Інколи бувають екстремальні ситуації, коли за два дні до вистави вчимо сценарій. У нас, насправді, всі в театрі взаємозамінні. Кожен з нас може виконати партію колеги. Головне – донести глядачеві зміст, а не текст.

– Практично всі вистави, які ви привозите в Ужгород, пов’язані з сексом. Але, напевно, не лише це основа вашого репертуару.

– Так, звісно! У нас є багато вистав глибоких філософських абсолютно ніяк не пов’язаних з сексом. І ми обов’язково привеземо до Ужгорода і їх.

Андрій Кирилюк, Varosh

Фото автора

7 вересня 2016, ср, 9:28     0 1462

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити