Дизайнерка створила нову колекцію зимового декору. У ній вона використала натуральні матеріали від українського виробника. Далі про натхнення, процес та результат, пряма мова.
Колекція народжувалася ще з минулого року, але частинами. Найпершим виробом став кошик, який спершу був снудом, який мені вив’язала моя мама. Але я знайшла йому інше застосування. Потім придумалися інші. Звісно, є ще в ескізах в різних дизайнах багато робіт, які поступово можна буде побачити. Але поєднання пряжі, текстилю та фанерні деталі будуть головною дизайнерською "фішкою" колекції.
Сумки-корзини саме для оформлення інтер’єру, щоб можна було в них покласти улюблену книжку чи журнал, теплий плед чи інші дрібнички. Функція – саме органайзер для книг чи дрібничок. Можна, до прикладу наповнити клубочками з ниток (для тих хто в’яже) або поставити декілька гілочок чи навіть дрова для декору біля каміну. Головне, щоб по стилю не суперечило. Хоча, кожен може знайти саме своє застосування.
Ця ідея прийшла якось раптово і майже за півгодини я придумала всю серію. Що стосується ваз, які теж виконані за цим принципом – фанерне дно плюс в’язка – це взагалі моє відкриття. Так як серія інтер’єрного декору, то колекція передбачала і дрібніші деталі у тій самій стилістиці. Я собі подумала, для чого обв’язувати кружки, пляшки чи будь-який посуд… Захотілося чогось трохи іншого… Пробувала. Чесно скажу, що ця форма у мене вийшла не відразу. Треба було, щоб вази тримали форму, а з пряжею це не така легка задача. Але результатом я задоволена.
З подушками тут ми особливо нічого не мудрували, адже це базові деталі і саме вони мають бути легшими за формою, а акценти вже розставляти можна саме за допомогою деталей. Всі візерунки на подушках, це класика – малюнок в "коси" та звичайна гладка в’язка. Майже всі подушки в’язала моя мама, частково – я. Що стосується матеріалу, то верхня частина подушки – 100% овеча вовна. Тут я вже дуже заморочилася щодо самого матеріалу, адже наступаючий рік – саме рік вівці. А ще важливою деталлю цієї колекції є те, що для подушок використана саме українська сировина, вовну замовляла з Івано-Франківська.
Багато хто з дизайнерів нарікає, що у нас нема сировинної бази для створення дизайнерських виробів і доводиться замовляти імпортну сировину. Так, це правда, але потрібно якось змінювати цю ситуацію і думаю, що це питання часу.
Цього разу мені захотілося створити щось тепле, екологічне та приємне на дотик. Взагалі, колористика та матеріали в дуже стриманій гамі сірих, графітових та бежевих тонів. Я додала трохи графічності з акцентами з натуральної деревини. Загальна стилістика подібна на скандинавський стиль Він завжди був мені близьким, особливо після поїздки в Фінляндію та Швецію.
Я дуже радію, що нарешті створила більш-менш повноцінну серію інтер’єрного декору, адже завжди все створюється окремими деталями і відповідно ефект зовсім інший. Дякую, всім хто взяв участь у цьому проекті, допомагав, надихав, вірив і підтримував.
Адреса: Ужгород, вул. Фединця 6 (поряд з магазином "Pasta").
Стрінки в соціальних мережах facebook та vk.
Читайте також:
- Катя Моргентал – декоратор життєвого простору
- В Ужгороді відкрили салон декору та інтер’єру "Be Creative"
- Ната Попова: Найбільше моє натхнення – це люди
Varosh
Фото: Ната Попова
